- поборювати
- yeñmek
Українсько-турецький словник. 2009.
Українсько-турецький словник. 2009.
поборювати — юю, юєш, недок., рідко, поборо/ти, борю/, бо/реш, док., перех. 1) Борючись із ким небудь, перемагати. || Перемагати у війні, в бою. || Переборювати який небудь або чийсь опір; справлятися з чим небудь. || перен. Оволодівати чим небудь, засвоювати … Український тлумачний словник
поборювати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
поборення — я, с., рідко. Дія за знач. побороти, поборювати … Український тлумачний словник
побороти — див. поборювати … Український тлумачний словник
засвоїти — засвоювати (що у процесі вивчення чого н., ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), освоїти, освоювати; опанувати, опановувати, оволодіти, оволодівати (чим), осягнути, осягти, осягати, поглинути, поглинати (глибоко,… … Словник синонімів української мови
перебороти — I = переборювати (труднощі, певні почуття, недугу тощо), перемогти, перемагати, побороти, поборювати, подолати, здолати, пересилити, пересилювати, осилити, осилювати, подужати, подужувати, здужати Пор. перемогти 1), справитися 2) II ▶ див.… … Словник синонімів української мови
перемогти — 1) = перемагати (кого що у боротьбі, змаганні тощо), побороти, поборювати, збороти, зборювати, перебороти, переборювати, подолати, здолати, повергнути, повергти, повергати, попрати, попирати; пересилити, пересилювати, осилити, осилювати, подужати … Словник синонімів української мови
поконувати — ную, нуєш, Пр. Перемогти когось, перемагати, подолати; поборити, поборювати … Словник лемківскої говірки